коментувати не обов'язково.

86


оlli kahn  28.02.2015 02:42:56

27.02

All animals are equal,
but some animals are more equal than others.


    Вірити в соціум? Ніколи.

    Коло мого будинку помер бомж. Ну помер та й помер, що ж такого. Бомж, та й бомж, що такого. Здорові люди помирають без явних на то причин, що ж говорити, про знедолених, які чи не 24 години на добу боряться не так з природними умовами, як з собою та оточуючим соціумом.

    Бомж цей (не знаю, яке його справжнє ім’я, тому най в цій розповіді він буде Ростиславом. Неприємно чомусь називати його виключно "бомжем"), так ось, Ростислав вже давно крутився тут. Чи то йому було добре під монотонним гудінням трансформатора сидіти, чи причини набагато банальніші, та він часто сидів коло нього, з страхом тримаючи в міцних обіймах два брудні клунки чогось. Одягу, напевне, або то були якісь сентиментальні речі з його минулого. Сусід, коли його бачив, час від часу виносив йому їсти. Питав, чи чимось може допомогти. Дав декілька теплих речей, - ночі все ж ще доволі-таки холодні.

    Одного дня сусід вкотре побачив, що Ростислав звично лежить на своєму місці, поклав в пакет йому щось поїсти та поніс до нього. Ростислав чомусь не відповідав на вітання, та лиш дивно крутився. Підійшовши, сусід побачив страх в очах Ростислава та те, як він дивно намагається руками зігнути в коліні ногу. Сусід зателефонував до швидкої.
    Приїхали медики. Не підходячи близько до Ростислава вони зрозуміли, що в того був інсульт (чи то сьогодні, чи то раніше і лиш сьогодні дало ускладнення - я не в курсі) і в нього відняло ноги.
    Забрати Ростислава вони відмовилися.
    Та вони його забрали. Ввечері. Під наглядом наряду міліції, який приїхав по дзвінку сусіда, та власне, під сумним поглядом сусіда, який власне розповідав міліції коли він бачив Ростислава востаннє живим.

    А Ростислав байдуже лежав на своїх двох клунках з речами. Очима, яких явно читався страх, він дивився кудись в далечінь. В очах читалося лиш одне прохання - не чіпати його речі.

    А соціум прогнив зсередини. Хоч це лиш частково корелює з цією історією.

    P.S. А Ростислав колись був полковником (підполковником?) у військовій сфері, де конкретніше - я не знаю. Мав дружину, та, ніби, дочку. Та в життя є свої плани. Життя мінливе.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных

Показать смайлы
 

Комментариев: 23

Рекомендовал эту запись
дякую :)
Рекомендував цей запис

Ти до війни допомогав якось цілеспрямовано жебракам, інвалідам, самотнім, тощо?

Не так щоб аж, але якось-то й допомагав. тут я хотів звернути увагу на те, що не допомагали ті, хто все-таки змушений допомагати.
п.с. а до чого тут "до війни"?
Бо у війну багато людей, так чи інакше, з тих чи інших причин, долучились до волонтерства і допомоги іншим. А до війни переважна більшість наче не помічала, що поряд є хворі, жебраки, інші злиденні. Уяви, якби до війни такий самий рух би існував. Можливо, і війни б не було.
Рекомендував цей запис
данке.
bitte schon...
"Та в життя є свої плани. Життя мінливе."
Рекомендовал эту запись
дякую за рекомендацію : )
Знаю одну сім'ю, що підібрали і вилікували від обмороження старого бомжа. Так і живе в них, дідом називають.
гарна історія :)
Рекомендував цей запис
дякую за рекомендацію.
Рекомендував цей запис
зайшла от раз в сто років а тут таке (
наступного разу буде веселіше, обіцяю.
Вчера заходил в больницу и видел там двух бомжей. На них, конечно, кричат и вообще обращаются с ними не очень, но по крайней мере лечат, кормят и отогревают. У вас какие-то хуевые врачи.
А дядьку жалко. Осевшие бомжи, которых все знают, обычно прикольные дядьки.
А тётки не прикольные?
Тут хуйові ті лікарі, що на виклик їдуть. Вони якісь зліші, чи що.
В мене однокласниця вчиться в Богомольця. Розповідала, що на якісь парі їх викладач сказав підняти руки тим, хто б поїхав на виклик, знаючи, що їм не заплатять. Так зі всього потоку підняло хіба з десяток людей руки. Отака фігня, клятва Гіппократа і всі діла.
тест тест тест





linkz

Мой RSS-


ОБОЗ.ua