коментувати не обов'язково.

86


оlli kahn  07.07.2014 23:34:56

згадалося.

...


    - Куди ж прррреш! - процідив між зуби повний вусатий чоловік на зеленому транспортері.
    - Кумедна дитина.. Ще один - задоволено загомоніли бабусі, що лиш вийшли з мазазину.
    Квур наближався. Чомусь сьогодні швидше, ніж завжди.

    'Ти ба, які смішні.' - подумав Сом. Він ще не повністю вийшов з своєї уяви і наразі лиш задоволено та незрозуміло посміхався дивлячись на рухливі вуса чоловіка.

    'Ірррроди ви кляті,' - процідив крізь жвала чоловік, - 'Ліги на вас немає!'. Завів транспортер, глянув на шлях, примружився та скоса дивлячись на позеленіле зображення старого Зоо пробуркотів: 'Чуєш, малий. Тойво. Тримайся свого. Нам вже насррррати, а таких як ви втррррачати не можна.'
    'Прррридуррррки несусвітні! Взялись тут на наші голови' - задоволено прокричав водій від’їжджаючи. Старий Зоо миролюбно засвітився фіолетовим кольором. Бабусі продовжили традиційну Ночудівську хочу магазинами.

    'Ого. Чотиррник,' - просвистів тихо Сом - 'Ррідко ж такі мені тррапляються. Чи не перрший за останні сім сезонів. Незле, що він був мирролюбно налаштований, а то міг би я найближчі парру оберртів планети прровести в Фіолетовій кімнаті.'
    І тут до нього дійшло. І дивна реакція вусача, бабусі, магазини, підозріла поведінка Дея протягом останньої дороги. Сом перелякався. Його серця почали швидко гамселити готуючи організм до нападу. Він глянув на Дея. Дей сидів на чотирьох і хитро посміхався. Сом знав цю посмішку і сумно протягнув: 'Та кажи вже, кажи.'

    - А вони ж праві, чи не так? І цей вусатий, і бабці. І Донні тобі це вчора малювала. А пригадай поїздку в Кре-2. Чи не слухав ти всю дорогу того голодранця? - Дей глянув на реакцію Сома, задоволено кивнув, і продовжив: - Так-так, це було дуже видно. Наступного разу, коли будеш кричати, що тобі смердить, то хоч забери задоволення з вух. - Дей прицмокнув, смакуючи повну поразку Сома, примружився, та глянув таємно на небо. Квур вже був близько. - Я ж бачу тебе наскрізь, ідіоте. Чи ти думав, якщо я одинак, що тобі випадково перепав, то я і світ вдвічі гірше тебе бачу? І вдесятеро - за старого Зоо? Та ні. Все не так, як вам зарозумілим здається.

    Сом мовчав. Він не розумів як діяти. За статтями він мав би вже викликати бригаду, здати Дея та отримати більш гідного слугу. Та він не хотів. 'Чоррт, чоррт. Якщо Дей побачив моє таке маррне намагання прриховати зацікавленість тим волоцюгою, то й напевне він помітив мій погляд в сторрону Луа.'
    Дей сидів. Він розумів, як зараз ризикує. Та він знав про малого все. І нарешті він мав нагоду вдало то подати. І продовжив. 'Так я й кажу. Ти відкрився. І лиш від тебе залежить чи тебе за це чекатиме нагорода, чи будеш зі мною гнити фіолетовим.'
    Дей думав. Він сумно посміхався, та заглядав в такі перелякані та заінтриговані очі Сома. І додав: 'Луа.'
    'Луа?' - Сом намагався якнайдовше розігрувати свою легенду. - 'А що Луа?'

    'Ти ідіот, якщо думаєш, що я ідіот. Вона така як і ти. І так-так-так. Твій такий набридливий Дей все і про це знає. Бийся, і ти побачиш чого то варте. Недарма той вусач так довго вовтузився. Прикривав.'

...

(с) невідомий автор.



Рекомендовать запись
Оцените пост:

Откуда приходят на эту запись за последний месяц   1 день 10 дней 30 дней

Нет данных






linkz

Мой RSS-


ОБОЗ.ua